«Володимир-Волинська птахофабрика» завжди разом із покупцем
Минув ще один не менш складний для усіх українців рік. Знову були і обстріли, і нові випробування. Та виробники з різних куточків нашої країни працювали всупереч усім труднощам, виробляли якісний та смачний продукт, який пропонували своїм покупцям, здійснювали експортні поставки, будували плани і втілювали їх у життя
У цій публікації ми дізнаємося про те, яким видався 2023 рік для Групи компаній «Володимир-Волинська птахофабрика», що вдалось реалізувати, а що ні, про ціни і прогнози, можливі труднощі і шляхи їх вирішення. Про це поділилися із журналісткою онлайн – видання Харчові технології.
– Значущих та суттєвих змін у сегменті ринку переробки птиці за 2023 рік порівняно з минулими періодами не відчувалося, – розпочав розмову Дмитро Кожин, комерційний директор Групи компаній «Володимир-Волинська птахофабрика». – Протягом року ми побачили зростання попиту на курятину, відповідно, не значно, збільшилися обсяги загалом виробництва м’яса птиці порівняно з 2022 роком. Тут можна говорити про те, що працює базовий закон економіки – збільшення попиту викликало збільшення пропозиції.
– Чи спостерігаєте ви зміну попиту у воєнний період? Якщо так, то на яку групу сировини?
– У воєнний період на першу половину 2023 року було чимало роботи з реалізації замовлень, які направлені на забезпечення військового завдання.
Також відбулася зміна розподілу часток продажів в регіональних відділеннях, зменшення частки роздрібної торгівлі. При цьому більший попит отримали позиції після розбирання птиці, а не цілі тушки.
– Чи стали покупці більш вимогливі при виборі курятини, на які критерії звертають увагу?
– Український покупець завжди був вимогливим, потребував високої якості за помірну ціну, і зважав на якість не лише м’яса, а й пакування. Тому, всі, хто є виробниками в Україні і мають в планах тривалий період діяльності, а саме до таких належимо і ми, повинні постійно шукати шляхи, як задовольнити найвибагливіших клієнтів. На сьогодні майже кожен покупець звертає увагу на те, яку інформацію вказує виробник на етикетці, особливо, на дату виготовлення, умови зберігання та багато інших деталей.
Для виробників тут є свій позитивний момент, що коли продукт пройшов таку перевірку у покупця, відразу отримують постійного клієнта разом з квотою довіри до бренду. Тобто, ми можемо говорити, що покупці обирають певну кількість брендів, яким безсумнівно довіряють, впізнають на полиці за зовнішнім виглядом та стають їхніми постійними покупцями.
– Ваші прогнози щодо цінових коливань? На що варто очікувати українцям у найближчий період?
– Порівняно із 2022 роком, у поточному відбулося не значне здорожчання вартості м’яса птиці. В основному, це було пов’язане із зростанням цін на енергоресурси та складну ситуацію з їх постачанням у першій половині року. На сьогодні давати довгострокові прогнози, мабуть, не варто, тому що через вплив зовнішніх чинників ми не можемо мати стійких гарантій на стабільну роботу.
Протягом декількох місяців початку наступного року, я вважаю, що суттєвих цінових змін на ринку не повинно бути. Звичайно, це в першу чергу залежатиме від того, чи зможуть виробники працювати стабільно, у звичному режимі. Також на подорожчання м’яса можуть вплинути тривалі блекаути, ріст курсу валюти, або інфляційні процеси в країні. Підсумовуючи це питання – ціна на курятину буде залежати від економічної ситуації в країні загалом.
– Розкажіть про стандарти якості на вашому підприємстві, зокрема щодо пакування продукції. Умови виконання і дотримання принципів НАССР на виробництві.
– Виходячи з вимог чинного законодавства, стандартів якості, вимог до безпечності харчових продуктів і очікувань споживачів наше підприємство особливу увагу приділяє таким аспектам:
- якість продукції;
- безпека продукції;
- безперервний процес розвитку та вдосконалення.
На нашому підприємстві впроваджені та застосовуються постійні процедури, засновані на принципах системи НАССР, завдання якої полягає у здійсненні контролю за безпечністю харчових продуктів та виявлення потенційної небезпеки. Згідно з системою НАССР розроблені процедури в яких чітко прописані дії, для мінімізації ризиків, які можуть вплинути на безпеку харчового продукту.
Стосовно контролю системи HACCP, птахофабрика є об’єктом харчової промисловості й вона підпадає під державний нагляд, який здійснює Держпродспоживслужба. Існує також внутрішній контроль з боку штатних технологів. Вони контролюють стан надходження птиці на потужності переробного комплексу, далі відстежують якість м’яса курки на всіх етапах переробки аж до транспортування готової продукції на всі філіали.
Наше підприємство сертифіковане міжнародним стандартом ISO 22000:2018, який охоплює контроль безпеки харчових продуктів згідно з необхідними умовами програми передумов та плану НАССР.
Ми виробляємо продукцію в обсягах згідно з актуальними заявками торгових представництв. Це дозволяє нам уникнути накопичення продукції. Виготовляємо продукцію не тільки групову, а більший акцент робимо на індивідуальному пакуванні в трейсилері та термоформері. Курятину пакуємо газомодифікованому середовищі або у вакуумі, що дозволяє максимально подовжити термін зберігання, якість, а також корисну цінність м’яса. Таке пакування дозволяє зберегти цілісність вмісту продукту та захистити його від зовнішніх впливів.
– Чи готова ваша компанія до відімкнення електроенергії, яких заходів вживаєте для запобігання цьому?
– На сьогодні ми можемо говорити, що підготувалися до можливих блекаутів настільки, що при не тривалих вимкненнях електроенергії, як попереднього року, по кілька годин на добу, зможемо працювати без зупинки виробництва.
Так, можна поставити більш потужні генератори, сонячні панелі чи іншу систему альтернативної енергетики. Однак купівля і монтаж таких систем у промислових обсягах є дороговартісним проєктом. І говорити, що на 100% закриється наша потреба в електроенергії – не варто, бо це лише ймовірна компенсація певної частини необхідних потужностей. Водночас в нас на виробництві багато процесів автоматизовано, відповідно, зросло споживання електроенергії. Тому питання забезпечення підприємства електроенергетикою для нас є стратегічно важливим.
– І як воно вплине на собівартість кінцевого продукту?
– 2022 рік показав, що альтернативна енергетика не є дешевою. І, відповідно, виробництво з використанням енергії від генераторів в рази здорожчує собівартість продукції. Тому у 2022 році ми шукали як мінімально використовувати генератори, і перевели виробництво на нічний час, коли в системі спостерігався менший дефіцит, оскільки це зрозуміло – населення вночі спить, і не використовує багато електроенергії. В час пікового навантаження на загальну систему, а це ранок і вечір – ми переходили на генератори.
І якщо говорити про вплив на вартість кінцевого продукту, то цінове зростання відбулося саме через здорожчання енергоносіїв. Тому маємо розуміти, якщо будуть тривалі блекаути, собівартість виробленого кілограма курятини буде дорожчою.
– Ваші прогнози щодо подальшого попиту на курятину?
– Куряче м’ясо залишається для споживачів альтернативним та повсякденним джерелом білка та енергії за існуючу наразі мінімальну ціну, порівняно з іншими видами м’яса. Можу сказати, що за нашими спостереженнями, збут курятини в нашій країні протягом цього року став більш стабільним, аніж у 2022, що відповідає і світовим тенденціям, де м’ясо птиці є найбільш затребуваним продуктом.
– Наостанок, розкажіть, які тенденції переважатимуть у м’ясопереробній галузі у 2024 році? Плани Вашої компанії та які напрями будете розвивати?
– Зараз ми спостерігаємо чималу міграцію населення до міст, що відразу дає нам збільшення кількості збуту продукції у великих мережах маркетів. Водночас серед покупців продовжує зростати тренд на купівлю фасованої розробленої курятини. Вважаю, що ця тенденція продовжить зростати й надалі ще більше покупців обиратимуть м’ясо курятини в герметичному пакуванні.
Разом з цим, українські виробники м’ясопереробного комплексу почали впевнений етап відновлення потужностей і повертаються до тих, обсягів, які були до повномасштабного вторгнення рф. Тож можна говорити, що слід очікувати наявності широкого асортименту продукції на внутрішньому ринку країни. Також можемо прогнозувати збільшення можливостей для реалізації курятини на експорт до ЄС чи інших країн світу.
Щодо планів нашої компанії, можу говорити впевнено, що будемо і надалі розвивати галузь птахівництва та працювати для українського споживача на високому рівні.
Avesterra Group – це приклад того, як відповідальний бізнес залишається, працює і будує майбутнє в Україні, навіть у найважчі часи.
Avesterra Group рішуче заявляє, що жодним чином не здійснювала і не здійснює підтримки чи фінансування військових формувань РФ. Поширення необґрунтованих звинувачень проти нашої компанії ми розцінюємо як спробу політичного та силового тиску на бізнес у воєнний час.
Ми десятиліттями забезпечували українців якісною курятиною. Час змінюється – і ми змінюємося разом із ним.
У цьому інтерв’ю він розповідає про свій шлях від комбайнера до бригадира відлову, а також ділиться цікавими фактами про функціонування підприємства в різні часи.
Світлана Тивонюк – це не просто працівниця фабрики, це частина її історії. Вона бачила, як змінювалися покоління, як приходили нові технології, як фабрика з комунального підприємства ставала сучасним виробництвом. Вона пам’ятає важкі часи, коли зарплату доводилося чекати місяцями, але й періоди, коли праця на фабриці була гордістю для багатьох.
Марія Джус – приклад того, що справжня відданість своїй справі відкриває двері до успіху. Вона розпочала свою кар’єру як птахівник у бригаді Турівка, а сьогодні – зоотехнік Володимир-Волинської птахофабрики та відповідає за дві виробничі ділянки: Ліски та Селиське.
Як молодій дівчині знайти себе у вузькоспеціалізованій технічній професії? Який вплив має робота лаборанта на якість продукції та життя колективу?
У сучасному світі, де жінки все частіше стають лідерками у традиційно «чоловічих» сферах, історії таких успішних професіоналок надихають. Христина Фейдак — одна з тих, хто впевнено змінює стереотипи. Вона очолила комбікормовий завод Володимир-Волинської птахофабрики, успішно керує ним навіть у складні часи війни та демонструє, що лідерство — це, перш за все, професіоналізм, а не стать.
Бути жінкою на керівній посаді — це виклик, що вимагає не лише професіоналізму, а й емпатії, людяності, гнучкості та витримки. У цій розмові наша героїня, майстер фасувального цеху Володимир-Волинської птахофабрики Ольга Новосад, ділиться своєю історією: від кар’єрного шляху та труднощів роботи в жіночому колективі до секретів успіху.