«Точність, яка змінює все»: Анна Гарбар — лаборантка хімічного аналізу птахофабрики
Як молодій дівчині знайти себе у вузькоспеціалізованій технічній професії? Який вплив має робота лаборанта на якість продукції та життя колективу?
У інтерв’ю виданню БУГ Анна Гарбар, лаборантка хімічного аналізу Комбікормового заводу, розповідає про свій шлях до професії, виклики, натхнення та роль, яку відіграє її робота на Володимир-Волинській птахофабриці.
— Як ви обрали професію лаборанта хімічного аналізу? Розкажіть про свій шлях до цієї спеціальності.
— Я закінчила Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки у Луцьку за спеціальністю “Біолог у галузі лабораторних досліджень”. Ще під час навчання мене цікавили точні науки, і я завжди мріяла працювати відразу більше в лікарні, але потім змінила думку і вирішила, що у лабораторії буде цікавіше. Після закінчення університету я шукала роботу, яка відповідала б моїй освіті, і випадково побачила вакансію лаборанта хімічного аналізу на сайті Work.ua.
Я вирішила ризикнути, створила резюме й надіслала його. На співбесіді з керівницею лабораторії, Ольгою Ярославівною Гуль, ми обговорили мої навички, і мене прийняли. Вже тоді я зрозуміла, що саме ця професія дозволить мені реалізувати свої знання та розкрити потенціал.Спершу я прийшла в компанію на декретну вакансію, тобто за деякий час, людина повернулася на посаду. Коли потрібно було залишити цю посаду, казала керівниці, що мені дуже подобається ця робота і за можливості, хочу залишитися. Загалом так і сталося далі.
— Що вас найбільше приваблює у вашій роботі?
— Мені подобається сама сутність цієї роботи — точність, структурованість процесів і необхідність аналітичного підходу. Мене надихає, коли все чітко йде за планом, а результат відповідає очікуванням. Це своєрідна радість від завершеного циклу роботи, коли знаєш, що зробив щось важливе для якості продукції.
— Як ваша освіта допомагає вам у цій професії?
— Освіта дала мені базові знання, які стали основою для професійного розвитку. Проте багато практичних навичок я здобула вже на місці роботи завдяки навчанню в колективі. Викладачі в університеті заклали фундамент любові до хімії, хоча ще в школі я не дуже захоплювалася цим предметом.
— Що входить до ваших основних обов’язків і як ваша робота впливає на якість продукції?
— Я займаюся аналізом якості сировини та комбікорму для курей. Наприклад, якщо до нас надходить соя чи макуха, ми проводимо аналіз на вміст протеїну та інші важливі дослідження. Якщо результати відповідають стандартам, ми приймаємо сировину. Якщо ні — повертаємо постачальнику. Таким чином, наша робота безпосередньо впливає на якість продукції, адже від комбікорму залежить здоров’я птиці та якість м’яса.
— Які навички та знання найбільше допомогли вам у роботі?
— Найважливіше — це дисциплінованість, уважність та знання хімічних процесів. Я також вивчила багато нормативних документів, які регулюють нашу роботу. Важливу роль відіграє підтримка колег: наші дівчата — справжні професіонали, які допомагають адаптуватися та навчитися новому.
— Що найскладніше у вашій роботі?
— Складнощі виникали лише на початку, коли потрібно було адаптуватися після університету. Теоретичні знання не завжди легко застосувати на практиці. Але завдяки навчанню та підтримці колег я швидко подолала ці труднощі.
— Як ви оцінюєте атмосферу в колективі?
— Наш колектив дуже дружний і підтримуючий. Це жіночий колектив, і хоча іноді виникають дрібні суперечки, загалом ми працюємо як єдина команда. Жінки завжди знайдуть, як допомогти, підтримати чи порадити. Ця солідарність створює комфортну атмосферу.
— Чи бачите ви можливості для професійного розвитку на підприємстві?
— Безперечно. У нас є приклади, коли лаборанти ставали аналітиками чи завідувачами лабораторій. Я теж бачу перспективи для кар’єрного зростання, і для мене це мотиватор. Було б чудово, якби підприємство організовувало більше курсів підвищення кваліфікації чи відрядження до інших лабораторій для обміну досвідом.
— Що для вас означає працювати на Володимир-Волинській птахофабриці?
— Для мене це більше, ніж просто робота. Це місце, де я можу розвиватися, вчитися новому й робити важливий внесок у загальний успіх підприємства. Тут я відчуваю себе частиною великого механізму, де кожна деталь — важлива.
— Який ваш життєвий принцип і що б ви порадили молодим дівчатам, які хочуть працювати у вашій сфері?
— Мій принцип — ніколи не здаватися. Завжди важливо вчитися, розвиватися і прагнути до кращого. Молодим дівчатам я порадила б не боятися обирати технічні спеціальності, бути цілеспрямованими та наполегливими. Якщо є бажання, можливості завжди знайдуться.
Читайте також попередні статті жіночого лідерства:
- «Жінки в агро стають рушійною силою змін і руйнують стереотипи», — Наталія Стрілець, HR-директорка Володимир-Волинської птахофабрики;
- Тетяна Тупик про жіноче лідерство, кар’єрні виклики та розвиток у фінансовому секторі в агробізнесі на Володимир-Волинській птахофабриці;
- Ольга Новосад: «Бути керівником у жіночому колективі птахофабрики – це бути майстром, психологом і подругою одночасно»;
- Жіноче лідерство у дії: як Христина Фейдак очолила комбікормовий завод Володимир-Волинської птахофабрики.
Avesterra Group – це приклад того, як відповідальний бізнес залишається, працює і будує майбутнє в Україні, навіть у найважчі часи.
Avesterra Group рішуче заявляє, що жодним чином не здійснювала і не здійснює підтримки чи фінансування військових формувань РФ. Поширення необґрунтованих звинувачень проти нашої компанії ми розцінюємо як спробу політичного та силового тиску на бізнес у воєнний час.
Ми десятиліттями забезпечували українців якісною курятиною. Час змінюється – і ми змінюємося разом із ним.
У цьому інтерв’ю він розповідає про свій шлях від комбайнера до бригадира відлову, а також ділиться цікавими фактами про функціонування підприємства в різні часи.
Світлана Тивонюк – це не просто працівниця фабрики, це частина її історії. Вона бачила, як змінювалися покоління, як приходили нові технології, як фабрика з комунального підприємства ставала сучасним виробництвом. Вона пам’ятає важкі часи, коли зарплату доводилося чекати місяцями, але й періоди, коли праця на фабриці була гордістю для багатьох.
Марія Джус – приклад того, що справжня відданість своїй справі відкриває двері до успіху. Вона розпочала свою кар’єру як птахівник у бригаді Турівка, а сьогодні – зоотехнік Володимир-Волинської птахофабрики та відповідає за дві виробничі ділянки: Ліски та Селиське.
У сучасному світі, де жінки все частіше стають лідерками у традиційно «чоловічих» сферах, історії таких успішних професіоналок надихають. Христина Фейдак — одна з тих, хто впевнено змінює стереотипи. Вона очолила комбікормовий завод Володимир-Волинської птахофабрики, успішно керує ним навіть у складні часи війни та демонструє, що лідерство — це, перш за все, професіоналізм, а не стать.
Бути жінкою на керівній посаді — це виклик, що вимагає не лише професіоналізму, а й емпатії, людяності, гнучкості та витримки. У цій розмові наша героїня, майстер фасувального цеху Володимир-Волинської птахофабрики Ольга Новосад, ділиться своєю історією: від кар’єрного шляху та труднощів роботи в жіночому колективі до секретів успіху.
У цьому інтерв’ю з Тетяною Тупик, фінансовою директоркою агропромислової групи компанії «Володимир-Волинська птахофабрика», обговорили ключові аспекти жіночого лідерства та кар’єрні виклики в агробізнесі. Вона поділилася власним досвідом, розповіла про те, як поєднувати професійну діяльність з особистим життям, а також поділилася думками щодо того, як сучасні жінки можуть подолати бар’єри та досягти успіху в фінансовому секторі агропромисловості.