2021 рік для Володимир-Волинської птахофабрики: податки, кризи та будівництво
На Володимир-Волинській птахофабриці розповіли, як для підприємства минув 2021 рік, з якими кризовими ситуаціями зіткнулися, як шукали їх вирішення та про виконані зобов’язання перед державою.
Минулого року птахофабрика була одним із великих платників податків як на рівні держави, так і Волинської області. Про це повідомляє пресслужба підприємства на офіційній сторінці Володимир-Волинської птахофабрики.
Так, у 2021 році підприємство сплатило понад 220,4 мільйона гривень податків. З цієї суми понад 3,6 млн грн становив військовий збір, ще понад 52,7 мільйона гривень надійшли до бюджетів місцевих громад, де працює підприємство. Найбільше отримала Володимир-Волинська територіальна громада – 39,2 мільйона гривень. Також податками свій місцевий бюджет поповнили громади (загалом вісім), де розташовані Комбікормовий завод і пташники.
За 2021 рік Володимир-Волинська птахофабрика виготовила понад 48,4 тисячі тонн курятини, з них 96% реалізували на внутрішньому ринку країни, а 4% були експортовані.
В інтерв’ю для журналу «Птахівництво» директорка Володимир-Волинської птахофабрики Світлана Собіпан зазначила, що рівень споживання курятини на душу населення в Україні за ІІІ квартал 2021 року в порівняні з ІІІ кварталом 2020 року скоротився на 3,2%. Причиною такої тенденції є зниження купівельної спроможності населення та чисельності вітчизняної продукції загалом. Скорочення українського виробництва частково компенсується дешевими імпортними товарами, що як наслідок негативно впливає на ціноутворення продуктів.
«Собівартість курятини в попередньому році у середньому зросла на 19,6 %. На це вплинув ряд факторів, які ми спостерігали у 2021 році. Один з основних – ріст цін на сировинну, зокрема зернові, у понад 2 рази. Це відповідно позначилося на вартості кормів. Якщо брати собівартість курятини, то 70% ціни залежить саме від них», – додала Світлана Собіпан.
Крім виклику зі зростанням ціни на сировину, з осені 2021 року розпочалася тенденція швидкого здорожчання газу для промисловості. І вдруге за рік вся галузь птахівництва постала перед кризовою ситуацією та відверто заявила про можливість скорочення виробництва. Ситуацію стабілізували у січні 2022 року наказом Кабміну.
«На сьогодні птахофабрика працює на 100% своєї потужності. У 2022 році ми проведемо незначне скорочення вирощування птиці, що в першу чергу пов’язано зі зміною технології вирощування. За підсумками року таке скорочення дасть на 1,1 мільйона голів птиці менше в порівнянні з попередніми роками», – наголошує Олександр Сович, директор з вирощування.
У 2021 році для підприємства були також приємні події. Однією з них стало відкриття цеху виготовлення м’ясо-кісткового борошна. Запуск цього цеху – це нові робочі місця для жителів цього регіону, а для підприємства – нові можливості.
«Обладнання для цеху закупляли в Нідерландах, Італії, Туреччині та США. Виробнича потужність його складає 11 тонн м’ясо-кісткового борошна за день. Вартість закупленого обладнання становила майже 50 мільйонів гривень, а всього цеху – понад 130 мільйонів гривень. Він, насамперед, буде переробляти рештки від власного виробництва та в повному об’ємі зможе запрацювати із запуском всього комплексу в цілому», – зазначають на офіційних сторінках підприємства.
Цех виготовлення м’ясо-кісткового борошна – цех якого раніше не було на підприємстві. Він дозволить переробляти рештки від виробництва, які до цього реалізовувалися як сировина на інші підприємства. Відтепер можемо виготовляти м’ясо-кісткове борошно та реалізовувати його підприємствам з виготовлення кормів для тварин.
У 2022 році підприємство продовжує будівництво нового Комплексу переробки, вартість якого прогнозується в розмірі 1,5 мільярда гривень (на сьогодні робіт виконано на понад 700 млн грн), розширювали канали збуту як в межах держави, так і експортувати до нових країн та продовжувати вести соціально-відповідальну діяльність.
Avesterra Group – це приклад того, як відповідальний бізнес залишається, працює і будує майбутнє в Україні, навіть у найважчі часи.
Avesterra Group рішуче заявляє, що жодним чином не здійснювала і не здійснює підтримки чи фінансування військових формувань РФ. Поширення необґрунтованих звинувачень проти нашої компанії ми розцінюємо як спробу політичного та силового тиску на бізнес у воєнний час.
Ми десятиліттями забезпечували українців якісною курятиною. Час змінюється – і ми змінюємося разом із ним.
У цьому інтерв’ю він розповідає про свій шлях від комбайнера до бригадира відлову, а також ділиться цікавими фактами про функціонування підприємства в різні часи.
Світлана Тивонюк – це не просто працівниця фабрики, це частина її історії. Вона бачила, як змінювалися покоління, як приходили нові технології, як фабрика з комунального підприємства ставала сучасним виробництвом. Вона пам’ятає важкі часи, коли зарплату доводилося чекати місяцями, але й періоди, коли праця на фабриці була гордістю для багатьох.
Марія Джус – приклад того, що справжня відданість своїй справі відкриває двері до успіху. Вона розпочала свою кар’єру як птахівник у бригаді Турівка, а сьогодні – зоотехнік Володимир-Волинської птахофабрики та відповідає за дві виробничі ділянки: Ліски та Селиське.
Як молодій дівчині знайти себе у вузькоспеціалізованій технічній професії? Який вплив має робота лаборанта на якість продукції та життя колективу?
У сучасному світі, де жінки все частіше стають лідерками у традиційно «чоловічих» сферах, історії таких успішних професіоналок надихають. Христина Фейдак — одна з тих, хто впевнено змінює стереотипи. Вона очолила комбікормовий завод Володимир-Волинської птахофабрики, успішно керує ним навіть у складні часи війни та демонструє, що лідерство — це, перш за все, професіоналізм, а не стать.
Бути жінкою на керівній посаді — це виклик, що вимагає не лише професіоналізму, а й емпатії, людяності, гнучкості та витримки. У цій розмові наша героїня, майстер фасувального цеху Володимир-Волинської птахофабрики Ольга Новосад, ділиться своєю історією: від кар’єрного шляху та труднощів роботи в жіночому колективі до секретів успіху.